I. Пояснювальна записка
II. Навчальний план
III.Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців
IV. Навчальні цілі та зміст навчальних модулів
    Загальна складова. Нормативна частина
        ЗН-1. Основи теорії та історії державного будівництва в Україні
        ЗН-2. Територіальна організація влади в Україні
        ЗН-3. Основи системного підходу до розгляду складних соціально-економічних систем
        ЗН-4. Державне управління і державна служба
        ЗН-5. Правове забезпечення державного управління і державної служби
        ЗН-6. Державне регулювання економіки
        ЗН-7. Політологія. Гуманітарна та соціальна політика України
    Загальна складова. Варіативна частина
        ЗВ-1. Український національно-визвольний рух і радянський тоталітаризм
        ЗВ-2. Державно-церковні взаємини та релігійна ситуація в Україні та регіоні
        ЗВ-3. Філософія освіти
        ЗВ-4. Гендерні аспекти в державному управлінні
        ЗВ-5. Державна політика протидії торгівлі людьми
        ЗВ-6. Європейський Союз: повноваження, права та інституції
        ЗВ-7. Реформування державного управління України та реалізація політики ЄС. Східне партнерство
        ЗВ-8. Адаптація соціальної політики та трудового законодавства України до стандартів ЄС
        ЗВ-9. Державна інформаційна політика в контексті європейської інтеграції України
        ЗВ-10. Розвиток транскордонного та єврорегіонального співробітництва
        ЗВ-11. Національна безпека України і НАТО
        ЗВ-12. Україна і Світова організація торгівлі
        ЗВ-13. Правові засади залучення інвестицій
        ЗВ-14. Державна політика енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії
        ЗВ-15. Запобігання та протидія корупції
     Функціональна складова. Нормативна частина
        ФН-1-1. Соціальні та психологічні аспекти державного управління (для керівників)
        ФН-1-2. Організація діяльності державного службовця (для виконавців)
        ФН-2. Ділове українське мовлення
    Функціональна складова. Варіативна частина
        ФВ-1-1.Основи ведення переговорів (для керівників)
        ФВ-1-2. Психологія службового спілкування (для спеціалістів)
        ФВ-2. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень
        ФВ-3. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації
        ФВ-4. Конкурентоспроможність персоналу
        ФВ-5. Організація зв’язків з громадськістю в органах влади
        ФВ-6. Запровадження систем управління якості відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9000-2007 в органах виконавчої влади     ФВ-7. Інтернет у роботі державного службовця     Галузева складова. Варіативна частина
        ГВ-1. Діловодство та архівна справа органу виконавчої влади
        ГВ-2. Робота зі зверненнями громадян
        ГВ-3. Дисципліна і контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади
        ГВ-4. Соціальне партнерство як основа формування регіональної політики, соціально-трудових відносин та зайнятості населення
        ГВ-5. Бухгалтерський облік і звітність у бюджетних установах
        ГВ-6. Реформування житлово-комунального господарства
        ГВ-7. Туристична галузь на Чернігівщині – основні напрями її розвитку
        ГВ-8. Роль та місце місцевих органів влади щодо розвитку підприємницької діяльності та здійснення регуляторної політики на території
        ГВ-9. Правове регулювання державної реєстрації юридичних
та фізичних осіб-підприємців
        ГВ-10. Основні напрями адміністрування державного реєстру виборців
        ГВ-11. Робота з системою «Картка» в органах влади
        ГВ-12. Основні аспекти призначення соціальних допомог
        ГВ-13. Система охорони дитинства в Україні
        ГВ-14. Державна політика у сфері культури
        ГВ-15. Безпека в надзвичайних ситуаціях
        ГВ-16. Режимно-секретна робота в органі влади
        ГВ-17. Вивчення організації та досвіду роботи органу влади
V. Підсумковий контроль знань
        Комплексне комп‘ютерне тестування
        Теми випускних робіт

    Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців (далі – ПППК) розроблена у відповідності до Закону України “Про державну службу”, “Положення про систему підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.97 № 167, “Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу”, затвердженої Указом Президента України від 5.03.2004 р. № 278/2004, “Програми розвитку державної служби на 2005 – 2010 роки” , затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8.06.2004 р. № 746 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р. № 776), “Концепція розвитку законодавства про державну службу в Україні”, що схвалена Указом Президента України від 20.02.2006 р. № 140, рекомендацій Головдержслужби України нормативних документів Міністерства освіти і науки України (зокрема, наказів Міністерства освіти і науки України: від 30.12.2005 р. № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», від 2.06.1993 р. №161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» та ін.), Статуту комунального закладу «Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій» (далі – Центру), затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 6.05.2005 р. № 120 та рішенням сесії обласної ради від 5.05.2005 року. Зазначені нормативно-правові акти лягли в основу нормативно-правового забезпечення організації, змісту і технології навчання за Професійною програмою.
    Професійна програма передбачає застосування кредитно-модульної системи –моделі організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності слухача в процесі як аудиторної, так і самостійної роботи.
   Загальна характеристика цільової групи: підвищення кваліфікації за цією професійною програмою призначено для державних службовців V – VII категорій посад і кадрового резерву державних службовців. Результати навчання є однією з підстав для просування працівників по службі.
    Крім вирішення завдання фахового удосконалення та оновлення знань і умінь державних службовців, які обіймають посади відповідних категорій в органах, на які поширюється чинність Закону «Про державну службу», а також осіб, зарахованих до кадрового резерву, до функцій професійної програми входить і сприяння запровадженню державної системи проведення оцінки рівня кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування (атестації). Зазначена атестація державних службовців має здійснюватись після їх навчання за ПППК.
    Особам, які успішно пройшли атестацію за професійною програмою, видається свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразка.
     Мета навчання державних службовців V –VII категорій за ПППК полягає в тому, щоб:
     -- надати, оновити, актуалізувати знання необхідні для ефективної професійної діяльності на державній службі;
     -- вдосконалити вміння компетентно і відповідально виконувати професійні функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам;
     -- розвинути здатність до роботи з громадянами, їх об’єднаннями, посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засобами масової інформації на принципах об'єктивності, гласності, відкритості і прозорості;
     -- посилити спроможність до ефективного аналізу засад державної політики, вироблення пропозицій з її вдосконалення, забезпечення її реалізації;
     -- привести фахову підготовку у відповідність до сучасних вимог до професійної кваліфікації державного службовця;
     -- сформувати у державних службовців мотивацію потреб у постійному самовдосконаленні, вмінні самостійно вчитися, «освіті протягом всього життя».
     Загальна характеристика змісту навчального матеріалу, принципи його формування. Зміст навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації державних службовців спрямований на оновлення та поглиблення правових, економічних, управлінських, соціально-гуманітарних, а також спеціальних фахових знань та умінь, включаючи вивчення вітчизняного та іноземного досвіду державного управління та державної служби, необхідного для осіб, які займають посади певної категорії державних службовців. Навчання за ПППК державних службовців є основною формою підвищення кваліфікації.
     Підвищення кваліфікації державних службовців за професійними програмами здійснюється не рідше одного разу на п’ять років при зарахуванні до кадрового резерву, зайнятті посад вищої категорії, перед черговою атестацією державного службовця або за її результатами, а для фахівців, уперше прийнятих на державну службу, – протягом першого року їхньої роботи. Навчальний зміст ПППК розрахований на час, необхідний для одноразового проходження навчання всіма державними службовцями, які не мають фахової підготовки в галузі державного управління.
     ПППК, що побудована за модульним принципом, містить три складові (загальну, функціональну і галузеву), кожна з яких, в свою чергу, має дві частини:
     -- нормативну, обов'язкову для вивчення всіма слухачами у всіх навчальних закладах; зміст нормативної частини визначається Головним управлінням державної служби України;
     -- варіативну (вибіркову), навчальні модулі якої обираються Центром та замовниками навчання самостійно, виходячи з конкретних потреб у навчанні; варіативна частина цієї професійної програми призначена для навчання державних службовців, які перебувають на службі перший рік, для осіб з кадрового резерву, при цьому під час формування тематики модулів врахована чинна структура місцевих органів влади, що дозволяє також формувати зміст навчання для цільової аудиторії за галузевими ознаками.
     Загальна складова. Зміст загальної складової професійної програми має передбачає розкриття базисних питань, що торкаються професійних знань, умінь та особистих якостей державного службовця, не пов'язаних безпосередньо з механізмом реалізації завдань та виконанням конкретних функцій у певній галузі чи сфері діяльності (на певному робочому місці). Зміст загальної складової випливає із Закону України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Концепції адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу”, затвердженої Указом Президента України від 5 березня 2004 р. № 278/2004, “Програми розвитку державної служби на 2005 – 2010 роки”, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746 (зі змінами), “Концепції розвитку законодавства про державну службу в Україні”, що схвалена Указом Президента України від 20.02.2006 р. № 140, вимог до державних службовців, визначених Науково-методичною радою при Головдержслужбі України. Насамперед це:
     -- високий рівень загальнокультурної освіченості, патріотизму, громадської свідомості та відповідальності;
     -- задоволення вимог щодо етики поведінки державних службовців (ст.5 Закону «Про державну службу»);
     -- сумлінне виконання обов'язків (самодисципліна);
     -- шанобливе ставлення до громадян, колег і керівників;
     -- захист інтересів державної служби та репутації державного службовця;
     -- збереження національних інтересів України;
     -- невикористання службового становища у власних інтересах та недопущення корупційних дій;
     -- об'єктивність і неупередженість до юридичних та фізичних осіб;
     -- недопущення проявів бюрократизму.
     За основу визначення переліку і змісту навчальних модулів нормативної частини ПППК були взяті розроблені Міністерством праці та соціального захисту населення України і Головдержслужбою України професійно-кваліфікаційні характеристики посад державних службовців (ПКХ). Результат аналізу розділів «завдання, обов'язки та повноваження», «має право» та «повинен знати» після цілеспрямованої систематизації був використаний для розробки змісту підвищення кваліфікації.
     До загальної складової увійшли модулі, що стосуються державного управління, державної служби, основ теорії та історії державного будівництва в Україні, європейського досвіду державного управління, права, політології, економіки, адміністрування, фінансів, соціальних та гуманітарних наук.
     Кожному державному службовцю сьогодні необхідні також знання, уміння та навички для роботи в складних соціальних, економічних і політичних умовах сучасної України, які, попри унітарний устрій держави, мають ще й яскраво виражену регіональну специфіку (строкатість національного складу та історичних традицій, політичних уподобань населення, його належність до різних віросповідань та релігійних конфесій, різні рівні розвитку і стану продуктивних сил та інфраструктури регіонів, кліматичні, географічні та екологічні умови, близькість чи віддаленість зовнішніх кордонів тощо). Для однаково успішної реалізації управлінських функцій на всій території та в усіх сферах діяльності державні службовці мають володіти сучасними науковими системними знаннями, а також інструментарієм та відповідними процедурами їх реалізації у вигляді конкретних розпорядчих, консультативних та дорадчих дій.
     До нормативної частини загальної складової програми включені такі навчальні модулі:
     ЗН-1. Основи теорії та історії державного будівництва в Україні.
     ЗН-2. Територіальна організація влади в Україні.
     ЗН-3. Основи системного підходу до розгляду складних соціально-економічних систем.
     ЗН-4. Державне управління і державна служба.
     ЗН-5. Правове забезпечення державного управління і державної служби.
     ЗН-6. Державне регулювання економіки.
     ЗН-7. Політологія. Гуманітарна та соціальна політика України.
     Варіативна частина складається з навчальних модулів, які визнані замовниками навчання як найважливіші для ефективного здійснення державними службовцями своїх функцій в регіоні в сучасних умовах. Перелік модулів що застосовують під час навчання формується з запропонованого навчальним закладом списку – на вибір замовника:
     ЗВ-1. Український національно-визвольний рух і радянський тоталітаризм.
     ЗВ-2. Державно-церковні взаємини та релігійна ситуація в Україні та регіоні.
     ЗВ-3. Філософія освіти.
     ЗВ-4. Гендерні аспекти в державному управлінні.
     ЗВ-5. Державна політика протидії торгівлі людьми.
     ЗВ-6. Європейський Союз: повноваження, права та інституції.
     ЗВ-7. Реформування державного управління України та реалізація політики ЄС Східне партнерство.
     ЗВ-8. Адаптація соціальної політики та трудового законодавства України до стандартів ЄС.
     ЗВ-9. Державна інформаційна політика в контексті європейської інтеграції України.
     ЗВ-10. Розвиток транскордонного та єврорегіонального співробітництва.
     ЗВ-11. Національна безпека України і НАТО.
     ЗВ-12. Україна і Світова організація торгівлі
     ЗВ-13. Правові засади залучення інвестицій.
     ЗВ-14. Державна політика енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії.
     ЗВ-15. Запобігання та протидія корупції.
     Функціональна складова.
На відміну від загальної складової, цикл дисциплін, що мають увійти до функціональної складової, повинен сприяти опануванню таких навчальних тем, які дозволять державному службовцю розв’язувати поставлені перед ним завдання, тобто безпосередньо виконувати управлінські та/або виконавчі функції і обов'язки, що визначені в його посадових інструкціях.
     Нормативна частина функціональної складової ПППК комплектується навчальними модулями, які покликані навчити слухачів методам практичного застосування управлінських наук, стимулювати у них потребу використання сучасних технологій організації процесів у сфері адміністративного управління, сприяти виробленню у державних службовців наукових підходів до організації свого робочого часу та робочого місця, сформувати потребу у подальшому професійному самовдосконаленні. Це такі модулі:
     ФН-1-1. Соціальні та психологічні аспекти державного управління (для керівників);
     ФН-1-2. Організація діяльності державного службовця (для виконавців);
     ФН-2. Ділове українське мовлення.
     До варіативної частини входять навчальні модулі, які повинні поглибити знання, вміння та навички з питань практичного застосування управлінських наук, враховуючи потреби працівників органів влади регіону. Перелік модулів що застосовують під час навчання формується з запропонованого навчальним закладом списку – на вибір замовника:
     ФВ-1-1. Основи ведення переговорів (для керівників).
     ФВ-1-2. Психологія службового спілкування (для спеціалістів).
     ФВ-2.Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень.
     ФВ-3. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації.
     ФВ-4. Конкурентоспроможність персоналу.
     ФВ-5. Організація зв’язків з громадськістю в органах влади.
     ФВ-6. Запровадження систем управління якості відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9000-2007 в органах виконавчої влади.
     ФВ-7. ФВ-7. Інтернет у роботі державного службовця.
     Галузева складова програми повністю компонується з варіативних модулів і має на меті здобуття додаткових знань, умінь та навичок з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності. Перелік модулів що застосовують під час навчання формується з запропонованого навчальним закладом списку – на вибір замовника:
     ГВ-1. Діловодство та архівна справа органу виконавчої влади.
     ГВ-2. Робота зі зверненнями громадян.
     ГВ-3. Дисципліна і контроль у сфері діяльності органів виконавчої влади.
     ГВ-4. Соціальне партнерство як основа формування регіональної політики, соціально-трудових відносин та зайнятості населення.
     ГВ-5. Бухгалтерський облік і звітність у бюджетних установах.
     ГВ-6. Реформування житлово-комунального господарства.
     ГВ-7. Туристична галузь на Чернігівщині – основні напрями її розвитку.
     ГВ-8. Роль та місце місцевих органів влади щодо розвитку підприємницької діяльності та здійснення регуляторної політики на території.
     ГВ-9. Правове регулювання державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців.
     ГВ-10. Основні напрями адміністрування державного реєстру виборців;
     ГВ-11. Робота з системою «Картка» в органах влади.
     ГВ-12. Основні аспекти призначення соціальних допомог.
     ГВ-13. Система охорони дитинства в Україні.
     ГВ-14. Державна політика у сфері культури.
     ГВ-15. Безпека в надзвичайних ситуаціях.
     ГВ-16. Режимно-секретна робота в органі влади.
     ГВ-17. Вивчення організації та досвіду роботи органу влади.
     Очікувані результати навчання:
     за загальною складовою Професійної програми – удосконалення та оновлення конкретних знань з управлінських, правових, економічних, політологічних, соціально-гуманітарних дисциплін, формування умінь їх застосовувати в практичній діяльності, а також корегування світоглядних засад державного службовця для забезпечення адекватного розуміння ним своїх обов’язків і повноважень, які викладені в професійно-кваліфікаційній характеристиці. За результатами навчання державний службовець має вміти вільно орієнтуватися в соціально-політичному просторі, відбирати, аналізувати та узагальнювати інформацію, розуміти сучасні технології адміністративної роботи; продукувати нові ідеї, управлінські рішення.
     за функціональною складовою –.здобуття державним службовцем додаткових знань і умінь відповідно до вимог професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців певних категорій посад. За результатами навчання керівники оволодіють технологією адміністративно-управлінської роботи (методами розробки, прийняття, оптимізації та контролю управлінських рішень, управління персоналом, належне забезпечення комунікативної функції, в тому числі, зв'язків з громадськістю); виконавці оволодіють навиками адміністративно-виконавської роботи (організації безпосереднього виконання своїх функціональних (службових) обов'язків, в тому числі, з використанням засобів обчислювальної та організаційної техніки, правил діловодства, підготовки різних документів, організації свого робочого місця тощо.).
     за галузевою складовою – здобуття додаткових знань, умінь та навичок з новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності.
     Загальні рекомендації щодо добору і застосування видів занять і методів навчання. Відповідно до наказу Міністерства освіти України №161 від 2.06.1993 р. №161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» для навчання за професійною програмою в Центрі використовуються такі види навчальних занять як лекції, практичні заняття. Також, відповідно до специфіки підвищення кваліфікації в навчальному закладі запроваджено конверсаторіуми, тренінгові заняття, навчальна практика.
     Відтак серед методів навчання, що використовуються за Професійною програмою, лекційний, самостійної роботи, обговорення навчального матеріалу, показу (демонстрації), вправ, практичних робіт. Але жоден з цих методів не абсолютизується. В практиці навчання, як правило, всі методи взаємопов’язані і використовуються спільно і комплексно. Фактично, при будь-якому виді навчальних занять застосовується декілька методів навчання у різних поєднаннях.Наприклад, у лекції, як у виді навчальних занять, основним методом навчання виступає лекційний, але зачасту застосовується і метод показу (демонстрації). Тобто лекційний виклад супроводжується мультимедійною презентацією. Так само на практичних заняттях поряд із методом вправ використовується лекційний метод, метод обговорення і метод показу. Конверсаторіум як вид занять є взагалі інтегративним видом, поєднуючи в собі обговорення навчального матеріалу з елементами міні-лекції. Тренінгові заняття передбачають широке застосування інтерактивних методів навчання: рольових та ділових ігор, групових дискусій, презентацій тощо. Зокрема, інтерактивні методи навчання (практичні, тренінгові заняття, «круглі столи», дискусії, ділові ігри) з розглядом конкретних управлінських або виконавських ситуацій передбачає значна частина модулів функціональної складової.
     Використання конкретних видів і методів навчання залежить від цільової установки і умов проведення кожного виду занять.
     Загальні рекомендації щодо форм організації, засобів, видів навчальної роботи слухачів для опрацювання змісту Професійної програми.
     Навчальний процес у Центрі здійснюється в таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота слухачів, практична підготовка, контрольні заходи.
     Враховуючи, що опрацювання змісту Професійної програми може здійснюватись у двох формах (денній та заочній (дистанційній)), перевага може надаватися тим чи іншим формам організації навчальної роботи слухачів. Тобто, відповідно норм, встановлених Міністерством освіти і науки України, розподіл часу між аудиторною і самостійною роботою може здійснюватись у співвідношенні від І/3 (заочна форма) до 2/3 (очна форма) навчальним закладом самостійно у залежності від форми навчання (п.3.10.2 Положення, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161).
     Порівняно з попередньої ПППК наголос на самостійній підготовці слухачів значно посилено. Для цього після кожного навчального модулю передбачено низку завдань для самостійної підготовки. Також оновлені чи створені нові переліки відповідної нормативної бази та літератури.
     Самостійна підготовка слухачів за професійною програмою забезпечена фондами бібліотек Центру та Чернігівської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка (http://libkor.cg.ukrtel.net.), локальними електронними ресурсами, науково-методичними матеріалами сайту Центру: http://www.center.uct.ua., іншими Інтернет-ресурсами.
     Практична підготовка слухачів передбачає проведення виїзного практичного заняття обсягом 6 академічних годин. В рамках практичної підготовки передбачається вивчення структури органу влади та його функцій, галузевих напрямів роботи державних службовців тощо. Детальне змістовне наповнення практичної підготовки визначається у Програмі практичної підготовки та враховує вимоги до професійних обов’язків слухачів. Вивченню організації та досвіду роботи органу місцевого самоврядування приділена особлива увага розробників програми.
     Всі форми та види організації навчальної роботи слухачів забезпечуються всіма навчально-мето¬дичними засобами, необхідними для вивчення конкретного навчального модуля чи окремої теми: підручниками, навчальними та методич¬ними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним облад¬нанням, електронно-обчислювальною технікою тощо.
     Слухачам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.
     Обсяг часу на реалізацію Професійної програми: тривалість підвищення кваліфікації за професійною програмою складає 216 годин або чотири кредити.За чинними в Україні нормами, встановленими Міністерством освіти і науки для вищих навчальних закладів (Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161), навчальний час студента (слухача) планується з розрахунку 9 академічних годин на день при шестиденному робочому тижні (п.4.1). Тривалість аудиторних занять, як правило, не повинна перевищувати 6 академічних годин на день (п.3.10.2). Таким чином, максимальний обсяг навчального навантаження слухача під час підвищення кваліфікації (враховуючи самостійну роботу) не повинен перевищувати 54 годин на тиждень (36 академічних годин аудиторних занять).
     За одиницю планування навчального процесу в програмі прийнято 1 кредит, який дорівнює 54 академічним годинам загального часу навчання (аудиторна + самостійна робота). Розподіл часу між аудиторною і самостійною роботою може здійснюватись у співвідношенні від І/3 (заочна форма) до 2/3 (очна форма) навчальним закладом самостійно у залежності від форми навчання (п.3.10.2). Для спрощення організації навчального процесу (зокрема, для забезпечення зручності при складанні розкладу занять) окремі навчальні модулі мають обсяг, кратний 0,33 кредиту (18 навчальним годинам). Відповідно до вимог заочна (дистанційна) форма в професійній програмі передбачає 36 аудиторних занять та 180 – самостійної роботи, очна – 72 аудиторних годин та 144 – самостійної роботи. Тобто професійна програма підвищення кваліфікації побудована таким чином, що, зберігаючи загальний обсяг 216 годин. Вона передбачає в своїй структурі вибір модулів для аудиторних занять та їх варіювання відповідно до вимог замовник та специфіки аудиторії.
     На рис. 1. наведена структура професійної програми підвищення кваліфікації із зазначенням співвідношення її складових, а в межах кожної складової – частин.